Рубрика: Без рубрики

En 1990, la RFA et la RDA ont été réunies, créées sur le territoire de l’Allemagne en 1949.

Le 31 août 1990, à Berlin, le ministre de l’Intérieur de la République fédérale d’Allemagne Wolfgang Schaeuble et le secrétaire d’État parlementaire auprès du Premier ministre de la RDA Gunter Krause ont signé le Traité sur l’établissement de l’unité allemande entre la République fédérale d’Allemagne et la République démocratique allemande (Traité d’unification), qui prévoyait la réunification sur la base du mécanisme d’adhésion de la RDA en RFA en vertu de l’article 23 de la Constitution de la RFA.

Le 12 septembre 1990, à Moscou, les ministres des Affaires étrangères de la Grande-Bretagne, de l’URSS, des États-Unis, de la France, de la RFA et de la RDA ont signé le Traité sur le règlement final par rapport à l’Allemagne dans lequel la Grande-Bretagne, l’URSS, les États-Unis et la France, d’une part, et des représentants des deux États allemands, avec d’autre part, ont confirmé la création d’une Allemagne unifiée, qui comprend les territoires de la République fédérale d’Allemagne, de la République démocratique allemande et de Berlin-Ouest.

Le 3 octobre 1990, l’unification officielle de la RFA et de la RDA a eu lieu. À partir de minuit, la RDA a cessé d’exister en tant qu’État et Berlin-Ouest en tant qu’unité politique indépendante dotée d’un statut international spécial.

L’Allemagne unie a reçu la pleine souveraineté dans sa politique intérieure et étrangère. Depuis lors, le 3 octobre est célébré comme la Journée de l’unité allemande.

Ce vendredi 2 octobre, c’est la journée mondiale du sourire. Une journée créée par l’artiste américain Harvey Ball. C’est la parfaite occasion pour préférer la positivité !

En 1999, Harvey Ball, un artiste de Worcester aux USA, créa cette journée en l’intitulant World Smile Day. Ce même artiste est celui qui a inventé le célèbre «smiley face» en 1963 qui est devenu depuis un émoticône incontournable, symbole de bonne humeur de l’écriture numérique.

Il permet de renforcer le système immunitaire !
Cette journée, célébrée le premier vendredi du mois d’octobre, est une bonne occasion pour faire apparaître un beau sourire sur les visages, et de transmettre la bonne humeur.

D’autant plus que le sourire contribue au bien-être, et ne présente que des vertus dans le domaine de la santé.

Rester jeune !
En effet, selon diverses études, le sourire rend optimiste, diminue le stress, renforce le système immunitaire.

De plus, le sourire serait l’une des raisons de la diminution des rides car il active 15 muscles du visage, ce qui atténue leur apparition. Aussi, rire et sourire actionne dans notre cerveau la production d’endorphine, ce qui favorise l’atténuation de la perception de la douleur.

Une bonne raison pour sourire tout le temps !
C’est le bon moment pour dévoiler son plus beau sourire en ce vendredi 2 octobre, et même pourquoi pas pour le reste de l’année !

День незалежності відзначається щорічно 2 жовтня. Саме в цей день у 1958 була проголошена незалежність Гвінеї від Франції. Проникнення французів до Гвінеї почалося в XIX столітті.

     Вони спробували налагодити торгівлю з місцевими жителями, але найчастіше спроби організації торгових відносин закінчувалися загибеллю європейських купців. У 1865 році Франція почала будівництво фортів і укріплених постів і намагалася укладати договори про ненапад з місцевими вождями.

     У 1882 році французькі володіння на території, приблизно відповідної прибережним районам сучасної Гвінеї, були проголошені колонією Рів’єр дю Сюд, яка два роки пізгіше була перейменована у Французьку Гвінею. У 1904 році колонія увійшла до складу федерації Французької Західної Африки. Після Другої світової війни почалося розширення політичних прав французьких колоній. Французькії Гвінеї було присвоєно статус заморської території Франції.

     На референдумі гвінейський народ висловився за незалежність, яка була оголошена 2 жовтня 1958 року. Гвінея була проголошена республікою. Президентом республіки став Ахмед Секу Туре, який встановив в країні однопартійну систему, підкріплену потужним репресивним апаратом для придушення експлуататорських класів. В області зовнішньої політики він дотримувався помірно прорадянського курсу, а в області внутрішньої політики був прихильником «наукового соціалізму з африканською специфікою».

     Результатом цієї стратегії стало тотальне усуспільнення власності, на окремих етапах в наказовому порядку регулювалася навіть чисельність торговців на базарах. До початку 1980-х років за кордон емігрувало близько мільйона жителів країни.

     Сучасна Гвінея — президентська республіка. Глава держави і уряду — президент, що обирається всенародним голосуванням. Парламент Гвінеї — однопалатна Національна Асамблея. У парламенті засідає 114 депутатів, 38 з яких обираються за мажоритарною системою, а 76 — за пропорційною.

     Після військового перевороту 2009 року функції парламенту виконував Національна рада перехідного періоду. Після тривалого переговорного процесу між владою і опозицією за активної участі світової спільноти 28 вересня 2013 року пощастило провести парламентські вибори.

     За визнаним світовим співтовариством і більшістю політичних партій країни результатами перемогу здобула партія президентської більшості «Об’єднання гвінейського народу», отримавши 53 депутатських місця в парламенті. Друге місце зайняла партія «Союз демократичних сил Гвінеї», третє — опозиційна партія «Союз республіканських сил».      Верховний суд — вища судова і апеляційна інстанція Гвінеї. Крім Верховного суду діють два апеляційні суди, суди першої інстанції і військові суди. Судді призначаються президентом за рекомендацією Вищої ради магістратури. Крім цього існує дві спеціальні судові інстанції: Конституційний суд, в юрисдикції якого знаходяться питання конституційного устрою, і Високий суд правосуддя, якому підсудні президент і члени уряду.

Le 2 octobre : la fête de l’indépendance de la République de Guinée

La Guinée est devenue le premier pays d’Afrique subsaharienne à obtenir sa souveraineté de la France, après avoir voté non le 28 septembre 1958 au référendum instituant une «communauté» franco-africaine, proposée par le général De Gaulle.

Non à la création de la Communauté française proposée par la France à ses colonies. Une réponse synonyme d’indépendance, qui arrivera quatre jours plus tard, le 2 octobre. La toute première parmi les colonies françaises d’Afrique noire.

«Nous préférons la liberté dans la pauvreté à la richesse dans l’esclavage«, lance à l’époque Sékou Touré, qui sera le premier président de la République de Guinée.

Cette volonté d’émancipation a valu à Conakry des relations longtemps difficiles avec Paris, en particulier sous Ahmed Sékou Touré, proche du bloc socialiste, qui a dirigé le pays d’une poigne de fer de l’indépendance à sa mort en 1984, auquel Alpha Condé a rendu un «hommage particulier» dans un discours à la nation lundi soir.

Il «a géré les premières années d’existence étatique dans le difficile contexte de la décolonisation et de la Guerre froide», a souligné le président guinéen, qui a insisté sur la nécessité de la «réconciliation nationale» dans un pays où se recoupent souvent divisions ethniques et politiques.